Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
роздвоювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
двоїти — двою/, двої/ш, недок. 1) перех. Ділити надвоє; роздвоювати. 2) неперех., діал. Лицемірити … Український тлумачний словник
роздвоїти — див. роздвоювати … Український тлумачний словник
роздвоювання — я, с. Дія за знач. роздвоювати, роздвоюватися … Український тлумачний словник
двоїти — (ділити надвоє), роздвоювати, роздвоїти … Словник синонімів української мови
ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… … Словник синонімів української мови
двоїти — двою, Вр. [1.] Говорити до когось на ви . [2.] Роздвоювати щось, ділити що небудь надвоє … Словник лемківскої говірки
